ANA-профіль (IgG): nRNP/Sm, Sm, SS-A, Ro-52, SS-B, Scl-70, PM-Scl, Jo-1, CENP B, PCNA, dsDNA, Nucleosomes, Histones, Rib. P-Protein, AMA-M2

Антинуклеарні антитіла (ANA) - це гетерогенна група аутоантитіл, спрямованих проти компонентів власних ядер. Вони виявляються в крові пацієнтів з різноманітними аутоімунними захворюваннями, такими як системні захворювання сполучної тканини, аутоімунний панкреатит і первинний біліарний цироз, а також з деякими злоякісними новоутвореннями. Дослідження ANA використовується в якості скринінгу аутоімунних захворювань у пацієнта з клінічними ознаками аутоімунного процесу.
ANA найбільш характерні для пацієнтів хворих на системний червоний вовчак (СЧВ). Вони виявляються у 98% хворих нього, що дозволяє вважати це дослідження основним тестом для діагностики СЧВ. При цьому відсутність ANA повністю не виключає захворювання. У невеликої частини хворих ANA відсутні на момент появи симптомів СЧВ, але з'являються протягом першого року хвороби. У 2% хворих антитіла до ядерних антигенів не виявляються ніколи.

Перевагою розгорнутого дослідження методом блот-аналізу є не тільки встановлення наявності чи відсутності гетерофільної групи антинуклеарних антитіл в крові, а й диференціювати, до якого саме ядерного антигена/антигенів відносяться антитіла. Ця інформація буде важливою для встановлення діагнозу та розробки плану лікування

Показання для призначення

• При симптомах аутоімунного процесу: тривалій лихоманці неясного генезу, болях в суглобах, шкірних висипах, надмірної стомлюваності та ін.
• При симптомах системного червоного вовчака (лихоманка, ураження шкіри), артралгії / артриту, пневмоніту, перикардиту, епілепсії, ураження нирок.
• Кожні 6 місяців або частіше при обстеженні пацієнта з діагнозом "системний червоний вовчак".
• При призначенні прокаїнаміду, дизопіраміду, пропафенону, гідралазину і інших лікарських препаратів, асоційованих з розвитком вовчака.